Чому ТЦК постійно зупиняли і відпускали, а поліція одразу забрала? Хто насправді шукає військовослужбовців у СЗЧ?

Пряма відповідь: ТЦК та СП не мають повноважень затримувати чинних військовослужбовців за самовільне залиш

ення частини. Вони працюють із базою військовозобов’язаних («Оберіг»). Розшук і затримання за СЗЧ здійснюють через Військову службу правопорядку (ВСП) і Національну поліцію: дані потрапляють до систем МВС, і будь-яка перевірка документів поліцією дає позначку «розшук». Тому людина може роками «тихо» жити, поки не потрапить під випадкову перевірку на вулиці, блокпості чи в транспорті. Це не вибірковість «за бажанням», а різниця компетенцій і реактивна модель розшуку.

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО → https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Ключові тези

• ТЦК працює виключно з військовозобов’язаними та призовниками. Чинний військовослужбовець у СЗЧ — не їхня «клієнтська база».

• Розшук СЗЧ запускає командир частини → службове розслідування → повідомлення ВСП → дані в системи МВС → поліція затримує під час перевірки документів.

• Активного поквартирного розшуку по всіх адресах майже немає — ресурсів недостатньо. Більшість затримань — випадкові.

• «Резерв+» не відображає кримінальний статус СЗЧ. Це реєстр військового обліку, а не ЄРДР.

• СЗЧ за ч. 5 ст. 407 КК України — триваючий злочин. Він триває до затримання або добровільного повернення.

• Після затримання шлях: ВСП → резервний батальйон → можливе повернення до частини або передача слідству ДБР.

• Критично важливий адвокатський запит: він дозволяє з’ясувати наявність провадження, місце перебування і підготувати підстави для застосування ч. 5 ст. 401 КК (звільнення від відповідальності за наявності згоди командира).

Це не є індивідуальною юридичною консультацією.

Визначення ключових термінів

СЗЧ (самовільне залишення частини) — самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин (ст. 407 КК України).

ВСП (Військова служба правопорядку у Збройних Силах України) — спеціальний правоохоронний орган у системі ЗСУ, до основних завдань якого належить розшук осіб, які самовільно залишили військові частини (ст. 3 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України»).

ТЦК та СП — територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Працюють з військовозобов’язаними, призовниками та резервістами. Не мають повноважень затримувати чинних військовослужбовців саме за фактом СЗЧ.

Триваючий злочин — злочин, який починається з моменту вчинення діяння і триває до моменту його припинення (затримання, добровільного з’явлення, смерті тощо). Касаційний кримінальний суд Верховного Суду неодноразово підтверджував, що СЗЧ має характер триваючого злочину.

1. Чому ТЦК зупиняли і відпускали

ТЦК та СП перевіряють військово-облікові документи і працюють із реєстром «Оберіг». Коли вони бачать, що перед ними чинний військовослужбовець (навіть якщо він формально в СЗЧ), у них немає законних підстав його затримувати саме за цим фактом.

Їхня компетенція — військовозобов’язані та призовники. Затримання і доставлення військовослужбовця, який самовільно залишив частину, — це вже зона ВСП і поліції.

Тому фраза «ТЦК мене тричі відпускали» нічого не доводить щодо статусу розшуку. Це просто інша система координат.

Виняток / нюанс: якщо група оповіщення ТЦК працює спільно з поліцією і під час перевірки виявляється позначка кримінального розшуку, поліція може діяти вже за своїми повноваженнями. Але сам ТЦК «забрати» не може.

2. Хто насправді шукає військовослужбовців у СЗЧ — схема

1. Командир військової частини фіксує відсутність військовослужбовця.

2. Призначається службове розслідування.

3. Якщо відсутність перевищує три доби в умовах воєнного стану — складається рапорт і видається наказ про початок розшукових заходів.

4. Інформація протягом доби (або в найкоротший строк) передається до Військової служби правопорядку.

5. ВСП організовує внесення даних до інформаційних систем МВС.

6. Під час будь-якої перевірки документів Національною поліцією (вулиця, блокпост, транспорт, рейд) з’являється позначка «розшук».

7. Поліція затримує і передає особу до ВСП або слідчого ДБР.

Саме тому затримує поліція, а не ТЦК. Поліція працює з базою розшуку МВС, куди інформація про СЗЧ потрапляє через ВСП.

Закон «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» прямо відносить до основних завдань ВСП розшук осіб, які самовільно залишили військові частини.

3. Чому система працює «вибірково» і людина може роками жити «тихо»

Активного поквартирного розшуку по всіх можливих адресах, як правило, немає. Ресурсів на це недостатньо.

Більшість затримань відбувається під час:

• випадкових перевірок документів на вулиці;

• блокпостів;

• перевірок у транспорті;

• спільних заходів поліції та інших органів.

Тому ілюзія безпеки триває доти, доки людина не потрапить під таку перевірку.

Додаткові причини ілюзії безпеки:

• «Резерв+» не відображає кримінальний статус СЗЧ. Це реєстр військовозобов’язаних / військового обліку, а не Єдиний реєстр досудових розслідувань.

• Інформація в ЄРДР доступна обмеженому колу осіб.

• Армія+ для родичів часто не дає повної картини місцезнаходження після затримання.

• Родичі стикаються з інформаційним вакуумом: гарячі лінії відповідають загально, номери частин не беруть трубку.

4. Правова кваліфікація

Дії кваліфікуються за частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України:

«Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез’явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, — караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років».

Офіційний текст: zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

Важливо: СЗЧ є триваючим злочином. Він починається з моменту нез’явлення (або самовільного залишення) і триває до моменту затримання або добровільного повернення. Це неодноразово підтверджував Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (зокрема, у постановах, де початком злочину визнається день, коли військовослужбовець мав прибути на службу, але не прибув).

Виняток / можливість звільнення від відповідальності — частина 5 статті 401 КК України:

Особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407 або 408 КК, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо:

1. добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини (місця служби) для продовження служби;

2. є письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження служби такою особою.

Рішення ухвалює виключно суд. Спрощені механізми добровільного повернення, які діяли раніше, станом на серпень 2026 року вже не працюють у попередньому вигляді (терміни закінчилися).

5. Що відбувається після затримання на практиці

Шлях стандартний:

ВСП → резервний батальйон → можливе передавання до бойової частини або до слідства (ДБР).

На цьому етапі родичі найчастіше стикаються з інформаційним вакуумом. Саме тому критично важливий адвокатський запит. Тільки він дозволяє:

• з’ясувати, чи відкрито кримінальне провадження і за якою статтею;

• встановити фактичне місце перебування особи;

• підготувати підстави для застосування ч. 5 ст. 401 КК (згода командира + добровільне клопотання);

• контролювати законність подальших дій.

Таблиця: хто за що відповідає

Орган / система	Що робить у справах СЗЧ	Чи може затримати?	Відображення в «Резерв+»
ТЦК та СП	Перевірка документів військовозобов’язаних	Ні (за фактом СЗЧ)	Так (облік)
Командир частини	Фіксація відсутності, службове розслідування	Ні	Ні
ВСП	Координація розшуку, внесення даних, прийом	Так (спільно)	Ні
Національна поліція	Практичне затримання під час перевірок	Так	Ні
ДБР	Досудове розслідування кримінального провадження	Так	Ні
«Резерв+» / «Оберіг»	Військовий облік	—	Не показує кримінальний СЗЧ

Практичні висновки і рекомендації

1. Те, що ТЦК відпускали, не є доказом, що людину не розшукують. Це різні компетенції.

2. Розшук ведеться реактивно — через бази МВС і випадкові перевірки. Ілюзія безпеки може тривати роками.

3. Після затримання або втрати зв’язку час працює проти. Чим швидше отримана точна інформація через адвокатський запит, тим більше варіантів залишається.

4. Якщо є можливість добровільного повернення і згоди командира — ч. 5 ст. 401 КК залишається одним із небагатьох реальних інструментів уникнення судимості.

5. Родичам не варто покладатися лише на гарячі лінії. Офіційний адвокатський запит — єдиний надійний спосіб отримати процесуальну інформацію.

Команда адвоката Олега Молчанова (свідоцтво № 3787 від 2011 р.) допомагає розібратися в ситуаціях СЗЧ, підготувати адвокатські запити, з’ясувати статус провадження і оцінити можливості застосування ч. 5 ст. 401 КК.

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО → https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation +380 63 869 40 78 (Viber / Telegram / WhatsApp)

Це не є індивідуальною юридичною консультацією. Контент створено з використанням ШІ, юридично перевірено командою адвоката Олега Молчанова. Станом на серпень 2026 року. Норми можуть змінюватися — перевіряйте актуальну редакцію на zakon.rada.gov.ua. Ключові слова: СЗЧ 2026, чому ТЦК відпускають, хто шукає військових у СЗЧ, ВСП розшук, поліція затримання СЗЧ, ст. 407 ч. 5 КК України, ст. 401 ч. 5 КК, резервний батальйон, адвокатський запит СЗЧ, триваючий злочин

Якщо після відпустки чи лікування чоловік не повернувся в частину, а ТЦК його неодноразово «пробивали» і відпускали, а потім поліція забрала за один день — це класична ситуація 2024–2026 років. «Резерв+» чистий. Родичі в інформаційному вакуумі. Час працює проти. Саме тому важливо швидко зрозуміти механізм і отримати точну інформацію через адвокатський запит.