Законопроєкт № 13232: Реформа чи черговий удар по кишенях українців? А де скорочення витрат на державний апарат під час війни?

У соціальних мережах не вщухають дискусії щодо урядового законопроєкту № 13232, який має "гармонізувати" українське податкове законодавство з нормами ЄС та ОЕСР через міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ. Уряд пропонує пільгову ставку ПДФО 5% для доходів до 6,7 млн грн на рік, виняток для дрібних продавців (до 3 продажів або 2000 євро на рік) без спецрахунків, а оператори платформ типу OLX чи Glovo стануть податковими агентами. На перший погляд — реформа, але народний депутат Ярослав Железняк називає це спробою "обкласти податками бізнес і громадян" під час війни. І ось парадокс: поки ми дискутуємо про нове оподаткування цифрових платформ, про скорочення роздутих витрат на державний апарат — ані слова. Що це за "гармонізація" така?

Що пропонує законопроєкт № 13232?

Поданий 30 квітня 2025 року, законопроєкт № 13232 передбачає міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи з цифрових платформ — від Prom і Rozetka до Bolt і Glovo. Мета — привести українські податки до стандартів Директиви DAC7 ЄС та ОЕСР. Основні положення:

• Пільгова ставка ПДФО 5% (замість 18%) для доходів до 6,7 млн грн на рік.

• Виняток для дрібних продавців: до 3 угод або 2000 євро на рік — без спецрахунків.

• Роль операторів платформ: вони стають податковими агентами, звітують до ДПС і утримують податки.

• Міжнародний обмін інформацією — приховати доходи стане складніше.

Та є підводні камені. Ярослав Железняк вважає це "формальною відпискою" перед МВФ (структурний маяк № 37), а не продуманою реформою. Мінфін мовчить, політичні ризики зростають, а комунікація з суспільством відсутня. І поки ми сперечаємося про податки для дрібних продавців, витрати на державний апарат тільки збільшуються. Чому б не почати зі скорочення власних "апетитів"?

Чому законопроєкт викликає невдоволення?

Комітет ВРУ з питань інтеграції до ЄС визнав, що документ частково відповідає міжнародним зобов’язанням, але потребує доопрацювання, особливо щодо ролі операторів платформ та винятків для дрібних продавців. Економіст Данііл Монін попереджає: це може порушити банківську таємницю і створити "цифровий концтабір". Уявіть: продали стару тумбочку на OLX — а податкова вже стукає. Водночас державний апарат розростається, витрати на чиновників збільшуються, а населення скорочується через війну. Чому б не скоротити апарат замість нового адміністративного навантаження на громадян?

А де скорочення державного апарату?

Населення України зменшується через війну, а витрати на державний апарат — зростають. Де ж обіцяна "компактна держава"? У 2025 році немає жодного законопроєкту про оптимізацію чи скорочення чиновників. У проекті бюджету є система PIM для прозорості видатків, але про зменшення штату — тиша. Чому б не скоротити "армію чиновників" і не спрямувати зекономлені кошти на справжню армію? Але влада, схоже, не готова реформувати себе. Поки уряд шукає, як зібрати більше з громадян, скорочення апарату залишається лише мрією.

Висновок

Законопроєкт № 13232 — це спроба показати "гармонізацію" із Заходом, але на практиці він може стати тягарем для бізнесу й українців. Експерти вимагають доопрацювання, щоб не задушити дрібних продавців і не відлякати цифрові платформи. А головне питання: де скорочення державного апарату, витрати на який тільки зростають? Може, спочатку навести лад у власному домі, а потім братися за кишені громадян? Пишіть запитання в коментарі до адвоката! Терміново потрібна допомога чи отримали відмову? Телефонуйте адвокату Молчанову: +38 (073) 048-57-84.

Ключові слова: законопроєкт № 13232, оподаткування цифрових платформ, міжнародний автоматичний обмін інформацією, пільгова ставка ПДФО, виняток для дрібних продавців, роль операторів платформ, банківська таємниця, адміністративне навантаження, політичні ризики, доопрацювання.