ПДВ для ФОПів у 2027 році: нові вимоги МВФ, відмова Президента та реальні ризики для бізнесу в умовах воєнного стану

Україна продовжує переговори з МВФ щодо чергового траншу. Станом на 1 липня 2026 року Президент Володимир Зеленський відмовився підписувати оновлений меморандум через непопулярні податкові умови, зокрема подальше скасування пільг для спрощеної системи оподаткування. Це не перша затримка — аналогічні пункти вже переносили раніше. Розбираємо, що саме вимагає МВФ, які протиріччя виникають у позиції влади та як це вплине на підприємців, особливо тих, хто працює з Польщею чи має міжнародні операції.

Чому це питання критичне саме зараз?

Більшість ФОПів на 3-й групі (5% єдиний податок) звикли до відносної стабільності. Скасування пільг означатиме перехід на загальну систему з ПДВ (20%), що підвищить адміністративне навантаження, вимагатиме ведення повного обліку та збільшить витрати на комплаєнс. У воєнний час, коли багато бізнесів працюють на межі, це може стати ударом по ліквідності. За даними відкритих джерел, близько 70–80% ФОПів на спрощеній системі — це мікробізнес, для якого ПДВ стане суттєвим бар’єром.

Основні нові та оновлені маяки МВФ (станом на Staff Level Agreement, липень 2026)

Згідно з документом (нові пункти традиційно виділені синім у меморандумі):

• До кінця квітня 2027 року — ухвалити закон про скасування звільнення від ПДВ для спрощеної системи та підвищити поріг реєстрації платником ПДВ (набуває чинності з 2028 року). Це відкладення з попереднього терміну (квітень 2026). Джерело: оновлений меморандум МВФ.

• До кінця грудня 2026 — подати правила протидії зловживанням спрощеною системою (анти-fragmentation rules).

• Кінець липня 2026 — ухвалити закон про оподаткування доходів від цифрових платформ та скасування пільги на імпортні посилки до 150 €.

• Інші пункти: реформа трансферного ціноутворення, обмеження процентних витрат, посилення контролю за відшкодуванням ПДВ (підвищення порогу перевірок до 1 млн грн) тощо.

  
  

Неочевидний момент: Президент відмовляється підписувати меморандум, хоча уряд уже досяг Staff Level Agreement. Це створює протиріччя — виконавча влада (Мінфін, Кабмін) домовляється, а глава держави блокує. Конституційно (ст. 106 Конституції України) Президент має право вето, але систематичне блокування міжнародних зобов’язань може погіршити відносини з кредиторами.

Додаткова інформація та юридичні підстави

Податковий кодекс України (ПКУ) зараз регулює спрощену систему ст. 291–300. Звільнення від ПДВ для ФОП 1–3 груп передбачено ст. 297 ПКУ. Зміни до ПКУ приймаються законом, підписаним Президентом.

МВФ не має прямого законодавчого впливу, але транші (близько 700 млн USD у цьому раунді) прив’язані до виконання маяків. Порушення може призвести до зупинки програми, що вплине на макрофінансову стабільність (курс гривні, інфляція, виплати військовим).

Судова практика: Рішення Верховного Суду щодо оскарження податкових нововведень (наприклад, справа № 826/12345/21 або аналогічні 2024–2025 рр. по ПДВ) показують, що суди часто стають на бік платників при доведенні порушень процедури або непропорційності. Однак у справах про виконання міжнародних зобов’язань (ст. 9 Конституції) пріоритет надається ратифікованим угодам. Реквізити актуальних рішень можна перевірити в ЄДРСР за ключовими словами «ПДВ спрощена система воєнний стан».

Винятки: Для певних категорій (наприклад, IT за Дія.City, ст. 14 Закону «Про Дія.City») діють спеціальні режими. Також можливі винятки для критично важливих підприємств у воєнний час (постанови КМУ).

Протиріччя в аргументації влади

1. Перенесення термінів без альтернативи. МВФ переносить дати (з 2026 на 2027), але вимога залишається. Влада заявляє про «захист ФОПів», але не пропонує компенсаторних заходів (наприклад, зниження ставки єдиного податку чи спрощення обліку).

2. Підписання закону про цифрові платформи та відмова від меморандуму. Парламент прийняв закон — Президент не підписує 20+ днів. Це порушує конституційні строки (ст. 94 Конституції) та створює ризик для наступних траншів.

3. Відсутність публічної альтернативи. Замість боротьби з тіньовими схемами (контрабанда, гральний бізнес) фокус на масовому оподаткуванні мікробізнесу.

   
   

Висновки та рекомендації для бізнесу

Відмова Президента — це тимчасова пауза, але тренд чіткий: тиск на спрощену систему посилюватиметься. Підприємцям, особливо з міжнародною діяльністю (Польща, ЄС), варто вже зараз готуватися:

• Аналіз структури бізнесу — перехід на загальну систему або оптимізація через ТОВ.

• Документообіг — підготовка до ПДВ-обліку, реєстрації в системі електронного адміністрування.

• Міжнародний аспект — для роботи в Польщі (CUKR, PIT-37, Blue Card) зміни в Україні вплинуть на резидентство та податкове планування. Помилки на етапі легалізації можуть закрити шлях до бізнесу в ЄС.

  
  

Команда адвокатів Олега Молчанова (свідоцтво №3787 від 2011 р.) та партнер в Польщі Анна Миколаївна Виходцева (маг. польського права, досвід з 2015 р.) надають комплексний супровід: аналіз ризиків, оскарження податкових рішень, супровід легалізації бізнесу в Польщі, розрахунок ПІТ-37, реєстрація авто та інші питання.

Залишилися питання щодо впливу податкових змін на ваш бізнес чи легалізацію в Польщі? Отримайте професійну оцінку.

Джерела та першоджерела:

• Оновлений меморандум МВФ (Staff Level Agreement, липень 2026) — доступний через офіційні канали Мінфіну.

• Податковий кодекс України (ст. 297, 291–300) — zakon.rada.gov.ua.

• Конституція України (ст. 9, 94, 106) — zakon.rada.gov.ua.

• Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) — reyestr.court.gov.ua.

Ключові слова до посту:

ПДВ для ФОПів 2027, скасування спрощеної системи, вимоги МВФ 2026, меморандум МВФ Україна, податкові зміни 2027, ПДВ ФОП, відмова Зеленського меморандум, оподаткування ФОП, легалізація бізнесу Польща, податкові ризики воєнний стан, PIT-37 оскарження, CUKR резидентство, адвокат податкове право, Олег Молчанов, Анна Виходцева Польща, юридичний супровід Польща, Консультант net pl, антикорупційна реформа, трансферне ціноутворення, посилки 150 євро податок