Як працює угода зі слідством? Кейс Всеволода Князєва

Угода про визнання винуватості — один із найпотужніших інструментів кримінального процесу в Україні. Вона дозволяє швидко отримати вирок, викрити співучасників і зекономити ресурси держави. Але водночас викликає гострі дискусії щодо справедливості покарання, особливо в топ-корупційних справах. Яскравий приклад — справа колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якому 8 червня 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду.

Правова основа: що саме регулює КПК

Порядок укладення угод регулюється главою 35 Кримінального процесуального кодексу України (статті 468–476).

Згідно зі ст. 468 КПК, у кримінальному провадженні можливі два види угод:

1. Угода про примирення між потерпілим і підозрюваним/обвинуваченим.

2. Угода між прокурором та підозрюваним/обвинуваченим про визнання винуватості.

Саме другий вид застосували у справі Князєва.

Ст. 469 КПК визначає, хто і коли може ініціювати угоду. Її може запропонувати як прокурор, так і сам підозрюваний/обвинувачений. Укласти можна на будь-якій стадії — від повідомлення про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату.

Важливе обмеження (ч. 4 ст. 469): угода про визнання винуватості можлива щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів. Щодо особливо тяжких злочинів і більшості корупційних правопорушень раніше існували жорсткі обмеження. Їх частково пом’якшили Законом № 4033-IX від 29 жовтня 2024 року, який набрав чинності 1 листопада 2024 року. Цей закон додав до Кримінального кодексу статтю 69-2, яка дозволяє призначати покарання нижче нижньої межі санкції саме в корупційних провадженнях за умови викриття співучасників і відшкодування шкоди.

Як відбувається процедура на практиці

1. Домовленість сторін. Прокурор і сторона захисту узгоджують формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію, істотні обставини та вид/розмір покарання.

2. Письмова форма (ст. 472 КПК). Угода повинна містити:

   • беззастережне визнання винуватості;

   • обов’язки щодо співпраці у викритті інших осіб (якщо домовлено);

   • узгоджене покарання;

   • наслідки невиконання угоди.

3. Судовий контроль (ст. 474 КПК). Суд обов’язково перевіряє:

   • чи укладена угода добровільно;

   • чи розуміє обвинувачений наслідки;

   • чи не суперечить угода закону;

   • чи правильно кваліфіковано злочин.

4. Затвердження вироком. Якщо суд задовольняє угоду — ухвалює вирок. Якщо відмовляє (ч. 7 ст. 474) — провадження продовжується у загальному порядку.

Важливий виняток: якщо особа порушить умови угоди (наприклад, відмовиться свідчити або надасть неправдиві показання), прокурор може звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку (ст. 476 КПК).

Кейс Князєва: що саме узгодили

15 травня 2023 року НАБУ затримало тодішнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва під час отримання частини хабаря. За версією слідства, загальна сума неправомірної вигоди становила близько 2,7 млн доларів США за рішення Великої палати ВС від 19 квітня 2023 року (справа № 910/15551/20) щодо 40,19% акцій Полтавського ГЗК на користь структур Костянтина Жеваго.

8 червня 2026 року ВАКС затвердив угоду. Князєва визнано винним за ч. 4 ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, в особливо великому розмірі). Санкція статті передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією.

За угодою призначено:

• 5 років реального позбавлення волі;

• позбавлення права обіймати посади в судових і правоохоронних органах на 3 роки;

• конфіскацію квартири та будинку (Миколаїв);

• конфіскацію понад 200 тис. доларів особистих коштів;

• спеціальну конфіскацію 1 248 700 доларів (предмет хабаря);

• зобов’язання перерахувати 1 104 600 доларів на підтримку ЗСУ через БФ «Повернись живим».

Ключова умова — надання викривальних показань проти суддів Великої палати Верховного Суду (зокрема Ірини Григор’євої, Жанни Єленіної, Ігоря Желєзного та Олександра Прокопенка).

Протиріччя та неочевидні моменти

1. Диспропорція покарання. Санкція ч. 4 ст. 368 КК — 8–12 років. Князєв отримав 5. Для порівняння: суддя районного суду за хабар у 1000 євро отримував 8 років без угоди. Тут працює логіка ст. 69-2 КК і цінність свідчень. Але суспільство сприймає це як «знижку за співпрацю», що підриває довіру.

2. Цінність показань vs їхня перевірюваність. Експерти (зокрема з ЦПК та Transparency International Ukraine) підкреслюють: без свідчень Князєва довести участь інших суддів було б значно складніше. Водночас закон вимагає, щоб показання підтверджувалися іншими доказами (ст. 87, 94 КПК). Якщо їх не вистачить — справи проти колег можуть «розсипатися».

3. Ризик скасування. Угода — не остаточна гарантія. Якщо Князєв відмовиться свідчити або змінить позицію, прокурор може ініціювати скасування вироку. Це створює постійний тиск на засудженого.

4. Системний ефект. Справа Князєва стала каталізатором для перевірок у Верховному Суді. У суді вже близько 50 вакантних посад. Якщо після свідчень почнуться нові звільнення — доведеться проводити масштабний конкурс. Питання в тому, чи буде він прозорим і з міжнародною участю.

5. Неочевидний момент щодо Жеваго. Угода Князєва не робить автоматично винним бізнесмена. Справа Жеваго виділена в окреме провадження (ч. 4 ст. 469 КПК та загальні правила виділення). Показання Князєва будуть доказами, але захист може стверджувати «ексцес виконавця» — що адвокат діяв самостійно, а замовник не давав прямої вказівки давати хабар.

Висновки

Угода зі слідством у справі Князєва — класичний приклад прагматичного підходу: держава отримала реальний вирок, викривальні свідчення і конфіскацію, уникнувши років судової тяганини. Водночас вона оголила системні проблеми — диспропорцію покарань, залежність від «здачі» та ризик, що суспільство сприйме це як торгівлю справедливістю.

Інститут угод працює ефективно там, де є реальна співпраця і контроль суду. У топ-корупції він стає інструментом як боротьби з корупцією, так і потенційного компромісу з нею. Від того, як саме будуть використані свідчення Князєва і чи буде проведена справжня перевірка Верховного Суду, залежить, чи стане цей кейс початком системного очищення, чи черговою імітацією.

Першоджерела:

• Кримінальний процесуальний кодекс України (глава 35) — zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

• Закон № 4033-IX від 29.10.2024 — zakon.rada.gov.ua/go/4033-20

• Ст. 368 КК України

• Постанова Великої палати ВС від 19.04.2023 у справі № 910/15551/20

Справа Князєва показала: угода — не прощення, а інструмент. Питання лише в тому, наскільки чесно ним користуються.

Ключові слова: угода зі слідством, визнання винуватості, Всеволод Князєв, Верховний Суд, хабарництво, ВАКС, ст. 368 КК України, КПК глава 35, корупція в суді, викривальні показання, конфіскація майна, Костянтин Жеваго, Ferrexpo, судова реформа, ст. 469 КПК, Закон 4033-IX, антикорупція, ЗСУ донат.