Центр життєвих інтересів за кордоном є, а довідки про нерезидентство немає. Що робити? Справа № 757/50930/23-ц

У вас уже кілька років сім’я, робота і житло за кордоном. Ви майже не буваєте в Україні. За здоровим глуздом і за законом у вас має бути центр життєвих інтересів саме там. Але податкова і банки все одно вважають вас українським резидентом. А довідки чи сертифіката, який би це підтвердив, не існує.

Постанова Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі № 757/50930/23-ц прямо сказала: суд не може «наперед» встановити, що ви більше не резидент України. Не можна просто прийти в суд і попросити такий статус «про всяк випадок».

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО → https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Ключові слова: центр життєвих інтересів, довідка про нерезидентство, податкове резидентство України 2026, постанова ВС 757/50930/23-ц, пп. 14.1.213 ПКУ, 183 дні, CRS, КІК, ППР, команда адвоката Молчанова, Наталія Кузьміна

Коротко головне

• Навіть якщо сім’я, робота і діти вже давно за кордоном — це сильний аргумент, але не дає автоматичної довідки про нерезидентство.

• Добровільно «відмовитися» від статусу резидента України наперед не можна. Ні через податкову, ні через суд.

• Верховний Суд у справі № 757/50930/23-ц підтвердив: суд не встановлює цей статус «взагалі» і «на майбутнє».

• Статус резидента перевіряють за кожен рік окремо. Виграш одного року не захищає наступний.

• Єдиний реальний спосіб довести, що ви нерезидент — це коли вже є конкретна проблема (податкове рішення, вимога подати декларацію, питання від банку). Тоді в суді або в адміністративному спорі можна доводити статус саме за цей період.

Це не є індивідуальною юридичною консультацією.

Що означають основні терміни

Центр життєвих інтересів — місце, де зосереджене ваше життя: сім’я, робота, житло, діти, основні витрати. Закон каже, що місце проживання сім’ї — достатня (але не єдина) підстава вважати, що центр інтересів саме там (пп. 14.1.213 Податкового кодексу України).

Податковий резидент України — людина, яка має місце проживання в Україні. Якщо ви живете і в Україні, і за кордоном, закон застосовує чітку послідовність перевірок (див. нижче).

Окреме провадження — особливий вид судового процесу, коли людина просить суд просто встановити якийсь факт (наприклад, що вона нерезидент). Верховний Суд сказав, що для статусу резидента цей шлях не підходить.

CRS — автоматичний обмін інформацією між податковими службами різних країн. З 1 липня 2023 року Україна отримує дані про ваші рахунки за кордоном.

ППР (податкове повідомлення-рішення) — офіційний документ від Державної податкової служби. У ньому податкова пише, що ви повинні доплатити податки, штрафи або пеню. Це вже конкретна вимога, з якою можна йти в суд і доводити свій статус.

1. Як закон визначає, хто є резидентом

За підпунктом «в» пункту 14.1.213 статті 14 Податкового кодексу України перевірка йде по черзі:

1. Є місце проживання в Україні → ви резидент.

2. Місце проживання є і в Україні, і за кордоном → дивляться, де у вас постійне проживання.

3. Постійне проживання є в обох країнах → дивляться, де центр життєвих інтересів (сім’я, робота, основні зв’язки).

4. Центр інтересів визначити неможливо → рахують дні. Якщо ви були в Україні 183 дні і більше за рік (разом з днями приїзду і від’їзду) → резидент.

5. Якщо і це не допомогло → громадянин України вважається резидентом за замовчуванням.

Важливо: закон прямо каже, що місце проживання сім’ї або реєстрація ФОП — достатня, але не виключна умова. На практиці податкова часто трактує наявність ФОП або квартири в Україні як сильний аргумент на користь резидентства.

Зворотної процедури немає. Немає бланка, заяви чи сертифіката, яким українець може «відмовитися» від статусу резидента. Це підтверджував ще лист ДПАУ від 18.11.2010 № 12299/6/17-0716.

Міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування мають пріоритет. Але вони не створюють в Україні простої адміністративної процедури підтвердження статусу.

Джерело: Податковий кодекс України.

2. Що сталося у справі № 757/50930/23-ц

Чоловік з квітня 2022 року живе у Великій Британії разом із сім’єю. Має посвідку на проживання, працює директором місцевої компанії, купив нерухомість у Лондоні, дитина ходить до місцевої школи, дружина теж отримала посвідку. У 2022 році він був в Україні лише 39 днів, у 2023 — жодного.

Він звернувся до суду з проханням встановити факт, що з 1 січня 2023 року він більше не є податковим резидентом України.

• Печерський районний суд Києва (15.01.2024) — задовольнив заяву. Сказав: спеціальної процедури немає, факти очевидні.

• Київський апеляційний суд (02.10.2024) — скасував рішення і закрив справу. Причина: немає доказів, що податкова чи НБУ вже порушили його права. Статус резидента стосується публічно-правових відносин (податки, валютний контроль), а не цивільних. Його не можна встановлювати «взагалі».

• Верховний Суд (12.05.2026, справа № 757/50930/23-ц, провадження № 61-5098св25) — підтримав апеляцію. Судді: Гудима Д.А., Краснощоков Є.В., Пархоменко П.І.

Суд нагадав, коли взагалі можна просити суд просто встановити якийсь факт (постанови Великої Палати ВС від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 та від 23.01.2019 у справі № 536/1039/17).

Умови такі:

1. Факт має впливати на ваші права прямо зараз.

   
   

   Не «можливо колись знадобиться», а конкретно впливає на сьогоднішню ситуацію (наприклад, вже є податкова вимога або відмова банку).

2. Не повинно бути спору про право.

   
   

   Суд не вирішує, хто правий у конфлікті з податковою. Він лише фіксує факт, якщо всі згодні, що спір відсутній.

3. Немає іншого способу отримати документ.

   
   

   Якщо можна отримати довідку в державному органі — треба йти туди, а не в суд.

4. Закон не передбачає іншої спеціальної процедури.

   
   

   Якщо закон уже визначив, як саме підтверджувати цей факт, суд у окремому провадженні цим не займається.

У випадку зі статусом нерезидента ці умови не виконуються. Бо статус потрібен саме для податкових і валютних відносин. Без конкретної вимоги від податкової (тобто без ППР — податкового повідомлення-рішення) суд вважає, що немає «права, яке порушене тут і зараз». Тому провадження закривають на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Таку ж позицію Верховний Суд уже висловлював раніше (зокрема, у справі № 644/3563/25 від 26.02.2026).

Джерело рішення: iplex.com.ua.

3. Чому це створює проблеми на практиці

1. Центр інтересів є — а документа немає.

   
   

   Навіть коли всі факти на вашу користь, суд у «превентивному» процесі їх просто не оцінює. Він відмовляє з процесуальних причин.

2. Статус перевіряють щороку.

   
   

   Виграш одного року не захищає наступний. Кожне нове податкове рішення вимагає нового доказування. Це перетворюється на постійний ризик донарахувань і штрафів.

3. CRS уже працює.

   
   

   З 2023 року податкова отримує дані про ваші іноземні рахунки автоматично. Ризик реальний ще до того, як вам випишуть ППР. Але суд вважає цей ризик «гіпотетичним», поки немає конкретного документа від ДПС.

4. Громадянство — останній «залізний» аргумент.

   
   

   Якщо попередні критерії не дають чіткої відповіді, громадянин України вважається резидентом. Податкова цим активно користується.

5. Центр інтересів — оціночне поняття.

   
   

   Закон каже, що місце проживання сім’ї — достатня умова. Але на практиці податкова і суди можуть вимагати цілий пакет: довідки про сплату податків за кордоном, відсутність ФОП і рахунків в Україні, виписки про перетин кордону тощо.

6. Міжнародні угоди допомагають, але не автоматично.

   
   

   Якщо інша країна вже визнала вас своїм резидентом за угодою, Україна повинна це враховувати. Але без спору податкова може ігнорувати цей факт.

7. КІК (контрольовані іноземні компанії).

   
   

   Якщо ви контролюєте іноземну компанію, статус резидента тягне за собою обов’язок подавати повідомлення і звіти. Навіть якщо доходів в Україні немає.

Головне протиріччя: критерії нерезидентства в законі є, факти можуть їх підтверджувати, а простого способу зафіксувати статус — немає. Усі ризики лежать на людині.

4. Що робити на практиці у 2026–2027 роках

Ситуація	Що працює	Що не працює	Який ризик
Хочете довідку «наперед»	Немає такої процедури	Окреме провадження в суді	Закриття справи + витрати
Отримали ППР або вимогу подати декларацію	Оскарження в адміністративному порядку або в суді	Абстрактна заява «встановіть, що я нерезидент»	Донарахування + пеня + штрафи
Банк просить self-certification (CRS)	Чесно і точно заповнювати з урахуванням реальних фактів	Ігнорувати або вказувати неправду	Автоматичний обмін + перевірка
Є іноземна компанія (КІК)	Доказувати статус у межах конкретного спору	Чекати «загального» рішення суду	Обов’язки звітності + штрафи

Практичний алгоритм:

1. Збирайте і зберігайте докази за кожен рік окремо: посвідки на проживання, договори оренди чи купівлі житла, комунальні рахунки, довідки зі школи, трудові контракти, податкові декларації іншої країни, виписки про перетин кордону, підтвердження відсутності ФОП і реєстрації місця проживання в Україні.

2. Не чекайте «абстрактного» рішення. Реагуйте, коли з’явиться конкретна проблема — ППР (податкове повідомлення-рішення), вимога подати декларацію, питання від банку.

3. Можна звернутися до ДПС за індивідуальною податковою консультацією (ІПК) з повним пакетом документів. Це дає орієнтир, хоча й не гарантує захист на майбутнє.

4. Стежте за змінами законодавства. Ситуація з мільйонами українців за кордоном потребує або простої адміністративної процедури, або чітких правил, коли суд може встановлювати статус.

Висновки

Постанова Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 757/50930/23-ц логічна з точки зору процесу. Суд захищає систему від «превентивних» рішень без реального спору. Але вона фіксує серйозну проблему: критерії нерезидентства в законі є, факти їх можуть підтверджувати, а простого і передбачуваного способу зафіксувати статус немає.

До змін у законодавстві єдиний робочий шлях — доказувати статус реактивно. Тобто тоді, коли вже є конкретна податкова вимога (ППР) або спір, і саме за той період, якого стосується ця вимога.

Якщо ви вже отримали ППР, вимогу подати декларацію, маєте питання щодо КІК або CRS — краще не чекати, поки ситуація ускладниться. Команда адвоката Олега Молчанова (свідоцтво № 3787 від 2011 р.) разом із колегами в Польщі (адвокат Наталія Кузьміна та інші) допомагає розібрати податкові ризики українців за кордоном і побудувати захист саме під конкретну ситуацію.

Отримайте попередню оцінку вашої ситуації БЕЗКОШТОВНО → https://www.lawyer-catalog.com.ua/free-consultation

Це не є індивідуальною юридичною консультацією.Контент створено з використанням ШІ, юридично перевірено командою адвоката Молчанова. Станом на 24 серпня 2026 року.

Джерела:

• Постанова Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 757/50930/23-ц (провадження № 61-5098св25)

• Підпункт «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України

• Ст. 255, 293, 315 ЦПК України

• Постанови Великої Палати ВС від 10.04.2019 № 320/948/18 та від 23.01.2019 № 536/1039/17

• Лист ДПАУ від 18.11.2010 № 12299/6/17-0716